угавати

(вгава́ти), -а́ю, -а́єш, недок.

1) Припиняти робити, виконувати що-небудь. || Переставати говорити, кричати, сміятися, видавати звуки і т. ін.; замовкати.

2) Переставати виявлятися; припинятися, зникати. || Переставати звучати, лунати; переставати чутися; затихати. || Ущухати (про явища природи). || перен. Ставати слабшим за ступенем вияву; слабшати. || Переставати поширюватися, зникати.